- інтонація
- [інтона/ц'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інтонаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтонаційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
інтонаційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
інтонаційно виділений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
інтонаційно-змістовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтонаційний — а, е. Стос. до інтонації … Український тлумачний словник
інтонаційність — ності, ж. Абстр. ім. до інтонаційний … Український тлумачний словник
інтонаційно — Присл. до інтонаційний … Український тлумачний словник
інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… … Український тлумачний словник
інтонація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови